У каждого своя дорога:
одним - мощеная от Бога,
другим - кривой неверный путь,
авось дойдут куда-нибудь.
И все они вперед шагают,
Куда идут еще не знают;
одни - мощёною дорогой,
другие же кривой убогой.
И так бывает иногда,
что нас неведомо куда
ведет мощёная дорога,
все дальше уводя от Бога.
А тот, убогий путь тернистый,
приводит в Божий сад ветвистый.
Комментарий автора: Это стихотворение сложилось не в богословском размышлении о веровании или безверье - это метафора о тех, кто мечется по «дорогам жизни»:
«Безвестной вверимся судьбе.
И каждый...
По воле путь избрал себе.»
(А.С. Пушкин «Руслан и Людмила»)
Людмила Солма,
Москва, Россия
член МГО Союза писателей России, Творческого клуба «Московский Парнас», РОФ содействия развитию современной поэзии «Светоч»
«...ПОЭЗИЯ, как мы все понимаем – НЕ ТОЛЬКО <глаза, да слух> РАДУЕТ,
НО И НАПРЯГАЕТ - МЫСЛЬЮ, а иначе какой от неё прок?
разве только - витиеватость <кустистого> стихоплетства.» (Revaty Alrisha, из письма "Амстердам августа 02-го...")
Прочитано 18576 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо. Вы правы, так и бывает в жизни. Комментарий автора: В жизни, конечно же, бывает по всякому - и так тоже...
Это стихотворение связано с повествованием, изложенным тогда же - но, которое я никак не решаюсь пока опубликовать из-за реальных его действующих лиц.
Хоч смуток серце огорта - Мария Пономарева Він не відштовхне твою любов, як можуть це зробити люди. Він не прожене геть, коли прийдеш просити пробачення. Він - це Той, хто здатен на все заради того, щоб ти міг ЖИТИ, щоб твоя душа співала, а не хилилась долі, щоб твоє сердце не могло навіть оговтатись від радості та щастя, яке його переповнюють. Це все може тільки Він - Ісус Христос. Задумайся, що далі буде в твоєму житті - закінчити університет, здобути престижну роботу, заснувати сім'ю, кар'єра, а далі, далі?
Прошу тебе від всоьго серця: "підійди до ніг Христа
Стань не коліна та вклонись", зрозумій накінець чого вартуєш ти. Невже тобі всього того нехочеться, що тобі може дати Христос через розкаяння?
Якщо ти сумуєш, знай, що Єдиним, Хто може дійсно втішити тебе - це тільки Божий Син!
Будь благословенним!
"...хто до Мене приходить, Я не вижену геть" Євангеліє від Івана 6:37б
"Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою!" Євангеліє від Матвія 11:28
