Коли служив Захарій в храмі Божім,
Явився Ангел і йому сказав:
«Не бійся, бо твоя молитва Богу гожа.
І буде син. Назвеш його Іван!
І буде він на втіху і на радість,
До Господа вестиме він людей.
Вино йому не стане на заваді,
Із лона матері—у Дусі назорей!!!»
Захарій не повірив. «Як це буде?!
Дітей родити час наш відійшов…
І так уже сміються з мене люди!
Чого до мене зараз ти прийшов?»
«Я, Гавриїл, стою ось перед Богом!!!
Тому що ти повірити не смів,
Замовкнеш. І здійсниться осторога:
До родів сина будеш ти німий!»
Єлизавету втіха наповняє,
Дитина в лоні радісно тремтить!
Бо це Марія в гості поспішає
Й говорить тихо и лагідно: Привіт!
«Благословенна ти поміж жінками,
Благословенний плід в твоєму лоні!
Ти — мати Господа!!! І звідкіля я знаю..?»
А серце Духом радісним уповні…
Три місяці вони були ще разом,
Молились, вірили і прославляли Бога!!!
І народився той, що є Іваном,
Щоб готувати Господу дорогу!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : От автора - Николай Николаевич Дорогой Господь! Это я сегодня понимаю, что Ты хранил меня всегда. Ты не дал мне умереть при рождении. Ты не дал мне утонуть, когда я тонул. Ты не дал мне умереть, когда я сам этого хотел. Ты хранил меня даже тогда, когда казалось, хранить меня не за что. Ты давал мне силы тогда, когда жизнь казалась ненужной и бесполезной. Ты хранил меня, как «зеницу ока». Ты спасал меня от выбросов и завалов в шахте. Ты хранил меня от тюрьмы и нищенской сумы. Ты был моим Отцом давно, но я не признавал Тебя. Ты стучался в мое сердце, но я был как глухонемой. Ты окутывал меня своей любовью, но я не понимал ее. Когда не стало моих родителей, Ты заменил их. Ты и сегодня все Тот же любящий Отец, Который ждет Своих блудных сыновей и плачет, когда они умирают без покаяния.
Поэзия : Святая Правда - Наташа Дивак Это очень давнешнее стихотворение, аж с 1997 года))). Просто захотелось вдруг его выложить. Оно не профессионально и рифмы хромают, но есть в нём что-то, чем мне хочется с вами поделиться...Пусть каждый найдёт в нём что-то своё, благослови вас Бог.
