Сяє сонце у небі яскраво,
Пестить трави і землю гріє.
Тільки ти поглядаєш мляво
На усе, що навколо радіє.
І ніяк не здолаєш порога
Непорушного смутку свого.
Це душа твоя плаче, сумує за присутністю Бога,
Це душа твоя плаче, сумує за обличчям Його.
Закликають простори і далі,
Ваблять гори і плеса чисті,
Та не можеш лишити печалі
В жоднім домі, в жодному місці.
Топчеш ти нескінченні дороги,
Та не втішиш смутку свого.
Це душа твоя плаче, сумує за присутністю Бога,
Це душа твоя плаче, сумує за обличчям Його.
Поринаєш в молитву несміло –
Й забуваєш про все на світі,
І небесне наповнює світло
Серце й очі твої сумовиті.
Знаєш ти, що в Христі допомога
Для розбитого серця твого.
І душа твоя плаче, радіє від присутності Бога,
І душа твоя плаче, радіє від обличчя Його.
Комментарий автора: Цей вірш входить у цикл "Пісні серця", який Ви можете прочитати на цьому сайті.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Певица... - Сотниченко Андрей 2001.Тут необходимо пояснение-собака наша(афганская борзая)Соланж,прожившая с нами более12лет,действительно обожала петь,и-самое невероятное-умела(конечно,не так как человек,и все же..),тому есть много свидетелей-гостей наших,коих мы с удовольствием "потчевали" этим сюрпризным "блюдом".Пела она только под аккомпанемент ф-но(живой звук),отличала от магнитофона,или чего-то другого.Невероятно,но факт-ради пения бросала еду,все,заслышав звуки,бежала в зал,непременно залезала на кресло(занимала певческую позу)и-пела.В репертуаре,правда,были,в основном,2 особо полюбившиеся ей песни-"Колыбельная"Гершвина и наша незабвенная "Мурка"(под другое не желала петь!)Вот такое богемное создание:)Нам это,само собой,доставляло массу радости.Об этом,собственно,и стихи..
