Посвящается моей жене Наташе и всем влюблённым,
но прежде всего Первому из влюблённых(Иоан.3:16).
Как приятен запах у нарцисса,
Что растёт в нарциссовой долине,
Служащей пристанищем влюблённых,
Жаждущих любви благоговейно!
Всякий любящий туда стремится,
Чтоб нарвать букетик для любимой.
Девушки так любят этот запах,
Что струится нежною любовью
И рождает песни в кротком сердце,
Песней изливаясь в сердца бездну.
Если лепестки цветка долины
Разомять в руке - цветок погибнет,
Но его волшебным ароматом
Будут долго пахнуть ваши руки,
Привлекая сердце дикой серны,
Что стремится к запаху долины.
Мало я дарил своей любимой
Роз, фиалок, лилий и нарциссов,
Но теперь я стану сам бутоном,
Изливающим любви флюиды,
Что волнуют грудь моей любимой…
И я знаю, где возьму я запах!
Наш Господь Иисус - Нарцисс Саронский
Был размят в руках любви не знавших
И погиб, разлив благоуханье
Нежности на злые эти руки.
Именно страдания Святого
Превратили имя в помазанье,
Превращающее волка в агнца,
Когда он вдыхает этот запах.
Может ты желаешь быть любимым,
Весь струясь бездонною любовью?
Но тебе придётся быть побитым
И размятым сим жестоким миром.
Только и отдав себя на муки
Можешь оказаться ты пустышкой,
Если не врастёшь души корнями
В нежный грунт Божественной Долины.
Если не полюбишь сердце Бога,
Жертвенно молящего: «Откройся
Для Моей любви, что слаще мёда!»,-
Все твои стихи - кимвал звучащий,
Быстро исчезающие звуки,
Устремившиеся в бездну смерти,
Превратившиеся в дым мучений,
Выедающий глаза неверных,
Отвергающих любовь святую.
Повесть о долине для влюблённых
Не легенда. Есть на Украине
Место - уникальное в Европе,
Ну, а может быть и в целом мире.
Помню мне рассказывали люди,
Что не раз во времена цветенья
Любящие пары, засыпая
На ночь среди пахнущих нарциссов,
Больше никогда не просыпались,
Отравляясь нежным ароматом,
Что сгущался под покровом ночи.
Как бы я хотел (как эти пары)
Умереть, вдыхая запах Бога,
Смерти проходя черту влюблённым,
И воскреснуть у груди Святого,
Глядя смело в пламенные очи.
Наш Господь всех нас так нежно любит,
(Хоть мы все родились в волчьей стае),
Но повадки волчьи ненавидит,
Истребляя хищную натуру.
Если привлекла тебя Долина
Полная Его благоуханья,
Страха смерти ты тогда не бойся.
Пусть тебя ничто не остановит
На пути к твоей мечте, где дивный
Божий Дух - начало новой жизни
Пропитает все твои глубины
Благодатью Божьего прощенья.
Запах Бога уничтожит волка,
Но родится нежный, кроткий агнец,
Что без страха смотрит в очи зверя,
Запахом Небес благоухая.
Потому не бойся Божьих истин,
Что к любому злу бескомпромиссны.
Бог не только судит справедливо,
Но и любит до самозабвенья.
Николай Богдан,
Полтава, Украина
Поклонник Христа, влюбляющийся в Его чистый образ всё больше и больше. e-mail автора:bodia2057@mail.ru
Прочитано 10580 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
